Історія наставниці Елени
- Анна Рафес
- 3 дні тому
- Читати 3 хв
Мені 41, і у мене немає власних дітей, але є багато енергії та велике бажання поділитися турботою та підтримкою. Я шукала благодійні ініціативи та волонтерські проєкти і знайшла Асоціацію Наставництва, де і змогла реалізувати своє прагнення стати наставницею.
Навчання було захопливим: інтерактивним, живим, практичним, натхненним. Це була не просто теорія, а справжній досвід. А ось збір усіх документів — це був справжній виклик. Але моє бажання бути наставницею перемогло. А потім я зустріла Сонечку. Точніше, не зустріла — бо ми жодного разу не бачилися наживо. Почалася війна, то ми могли бачитися тільки онлайн.
Перший рік ініціатором розмов була лише я. Соня мовчала. Я писала, розповідала про себе, ділилася емоціями, просто була поруч. Не вимагала нічого натомість. І через рік — лід скрес. Вона почала відкриватися. Спершу формально: як навчання, які оцінки, а потім — по-справжньому. Ділитися особистим, вразливим, важливим. І це відбулось не раптом — просто я була з нею на зв'язку, регулярно, щиро, стабільно. І таки змогла стати для неї ролевою моделлю і завоювати її довіру.
Зараз вона вже зовсім інша. Щира, відкрита. Радіє маленьким досягненням — і ділиться ними. Наприклад, як вона на роботу влаштувалась — одразу розповіла. Якщо робить нові тату — надсилає фото, показує, що зробила, питає поради, коментує усі мої Reels в Instagram. Коли ми тільки починали спілкуватися, у неї навіть не було аватарки, стояли якісь вигадані казкові персонажі. А зараз — уже є її фото, реальні, живі.
Соня сказала, що хоче стати психологом. І я вірю — у неї вийде. Бо вона вже йде цим шляхом: готується до іспитів, пішла в терапію. Я, в свою чергу, постійно питаю: як підготовка, що вийшло, що не вийшло. Стараюсь бути для неї таким м’яким орієнтиром. Ми працюємо з нею разом — щотижня маємо зустріч онлайн, де просто говоримо або торкаємось глибоких тем.
Вона стала мені дуже близькою. І я відчуваю, що таки змогла стати для неї тією точкою опори, якої іноді так не вистачає в житті. Мене дуже надихає прогрес Соні. Як у неї очі сяють, як вона вирішила здавати іспит, щоб навчатися на психотерапевта. Вона дуже емпатична, і, мені здається, у неї це може добре вийти. Навіть якщо вона не буде працювати в цій сфері — вона принаймні сама пройде цей шлях, зміцниться. Найбільше надихає думка, що мені вдалося запалити в ній якийсь вогник розвитку, прагнення до чогось більшого, до власної місії в житті.
Для підлітків вразливих категорій надзвичайно важливо мати рольову модель, щоб він бачив, що комусь не байдуже, що ця людина свідомо вирішила стати його наставником і підтримувати його. Навіть коли іноді ти зайнятий, чи тобі самому сумно й важко підтримувати когось — ти все одно залишаєшся тією точкою опори. Мені здається, це дуже важливо — бути таким прикладом надійної людини поруч, тій, якій справді не все одно, і якій можна розповісти те, що не скажеш вихователям в закладах. Дати простір і свободу бути собою, залишаючись при цьому прийнятим та важливим для наставника.
Наставництво — це не завжди просто. Особливо спочатку. Але це неймовірно глибокий досвід. Це шанс запалити в комусь вогник, дати йому напрямок, віру в себе. І водночас — це спосіб стати кращою версією себе, навчитися бути поруч, навіть коли складно. Звісно, є страх, але я би сказала, що потенціал є в кожній дитині. Завдання наставника — побачити цей потенціал і допомогти йому розкритися. Зуміти помітити сильні сторони, зрозуміти, що в підопічного виходить добре. Якщо вкладати у розвиток сильних якостей, дитина починає вірити в себе, відчувати власну силу — і тоді прогрес і розвиток ідуть набагато швидше. Вона росте, розкривається, і просувається вперед — як у соціальному, так і в особистісному сенсі.
І якщо ви зараз читаєте це й відчуваєте, що вам відгукується — просто спробуйте. Не треба бути ідеальними. Достатньо бути живими, чесними й небайдужими. Достатньо просто бути поруч. Це дуже цінна ініціатива, і не варто чекати і сумніватися — просто варто йти в це з відкритим серцем.
Друзі, якщо вас надихнула історія Елени і ви хочете більше дізнатися про програму Наставництва для дітей з інституційних закладів, запрошуємо вас на інформаційну онлайн-зустріч, яку проводять спеціалісти Асоціації наставництва в останню середу щомісяця о 19:00.
Comments